Особливу аномалію досі продовжує демонструвати коксівне вугілля, за рік подорожчав у основного споживача - металургії Китаю - майже в 5 разів. Що, природно, поставило тенденцію світовими цінами цієї сировини.
Процес стартував майже рік тому і прискорився останнім часом. З серпня 2020 року вугілля для металургії демонструє вже третю хвилю подорожчання. До жовтня 2021 року його вдвічі обігнав динаміку цін енергетичних (теплових) вугілля та ігнорує спад цін іншої найважливішої сировини - залізної руди.
Перший поштовх затяжного росту цін коксівного вугілля дала політика. Позначилося наростаюче роздратування влади Китаю різноманітної критикою з боку Австралії. Після того як австралійська влада (слідом за США) звинуватили КНР в приховуванні інформації про походження коронавируса, в жовтні 2020 року Пекін заборонив закупівлі австралійського вугілля. Незважаючи на те, що Австралія раніше була найбільшим постачальником коксівного вугілля в Китай, імпорт якого досяг 76 млн т на рік.
Після цієї заборони обсяг ввезення коксівного вугілля в Китай в I кварталі 2021 року впав на 46% в річному порівнянні, до 11,25 млн т. При цьому квартальний обсяг монгольського експорту металургійного вугілля в Китай виріс до 6,1 млн т (+ 123% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року), в той час як російські поставки склали всього лише 1,4 млн т (+ 8% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року).
За оцінкою агентства Argus, ціна на преміальний коксівне вугілля з поставкою в один з портів Китаю до кінця березня 2021 року зросла вдвічі, до $ 215 за т, хоча в австралійських портах коксівне вугілля коштував майже вдвічі дешевше. Тому (фактично в обхід заборони) стали помітними поставки в Китай австралійського вугілля через посередників-реекспортерів під виглядом канадського або американського.
